Трохи більше ста років тому, у 1918-му біля станції Крути кілька сотень українських юнаків – курсантів, студентів і гімназистів - добровільно стали на захист Української Народної Республіки проти більшовицьких сил, які йшли на Київ.
Вони мали мінімальний бойовий досвід, обмежене озброєння, але мали те, чого не можна виміряти цифрами, – усвідомлення відповідальності за майбутнє своєї держави. Ворог перевищував чисельністю молодих українців у вісім разів, був добре озброєний та мав артилерію.
Бій під Крутами тривав увесь день. Українські частини організовано відступили, виконавши головне завдання – затримали наступ ворога на Київ. Ці чотири дні стали вирішальними: вони дали змогу укласти Брест-Литовський мир, який забезпечив міжнародне визнання незалежності України.
Втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70-100 загиблих. Серед них 27 студентів і гімназистів, захоплених у полон під час відступу, які були жорстоко закатовані ворогом. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі – як символ жертовності й незламності української молоді. Герої Крут були сильними духом молодими українцями, які показали те, що сьогодні щодня підтверджують Сили Безпеки та Оборони, – волю нашого народу не зломити.
Наш народ пам’ятає відважних молодих добровольців, якими керував сотник Армії УНР Аверкій Гончаренко, та те, що Україна має власний довгий звитяжний шлях, мужніх героїв, чиї імена назавжди вписані в історію. Всі ці рішучі люди є причиною того, чому наша країна була, є і завжди буде.
Вшановуємо наших героїв, молодих людей, які стримували ворога 108 років тому, і всіх тих, хто боронить нашу незалежність сьогодні.
Слава Україні! Слава та повага кожному українському Герою!