Українські термометри досі показують значний мінус на вулицях, через що кількість годин подачі електроенергії не надто стрімко зростає. Доки енергетики борються за світло і тепло, розповідаємо про професії, на яких можна працювати з дому з ноутбуком, який під’єднаний до повербанку, під теплим коциком і з чашечкою гарячого напою. А також звертаємо увагу на те, як багато працівників не мають такої можливості.
Більшість професій неможливо перемістити з офісу, цеху, лінії виробництва чи іншого службового приміщення в домашні умови. Наприклад, законодавці, вищі державні службовці, керівники та менеджери суто теоретично можуть почати виконувати частину службових обов’язків із дому. Проте більшість обговорень поточних питань у таких працівників, відбувається наживо. Тому міти, зустрічі, конференції, переговори, сесії та наради не дозволяють переміститися з офісу в домашню атмосферу.
Наступна група — професіонали. У них вже ситуація п’ятдесят на п’ятдесят. Працівники наукових лабораторій залишатимуться на робочих місцях через техніку, з якою працюють. Лікарі офлайн прийматимуть пацієнтів, а професіонали з контролю за якістю, добротність обстежуваних місць і процесів повинні бачити наочно. Разом із тим, група об’єднує математиків, IT-шників, архітекторів, інженерів, репетиторів, фінансистів, філософів, психологів, літературознавців, людей мистецтва, які спокійно можуть бути вдома такими ж ефективними, як і на робочому місці.
Третя група — фахівці. І тут дві третіх посад будуть сто відсотків непридатними до виконання вдома. Серед них техніки-будівельники, електрики, механіки, оператори певного устаткування, фахівці в галузі харчової та переробної промисловості, екскурсоводи чи приборкувачі диких тварин. Натомість креслярі, комерційні дизайнери, звукорежисери, адміністратори вебсайтів, фахівці з комп’ютерної графіки та дизайнери запросто можуть домовитися про віддалену роботу зі своїми керівниками.
Технічні службовці практично всі є стаціонарними працівниками і віддалена робота у них рідко є можливою. Серед них секретарі, службовці на складах, касири в банках, чергові, архіваріуси, паспортисти, листоноші чи паркувальники. Проте, навіть тут є професії, яким пасує віддалена робота, це: переписувачі нот за Брайлем, підбирачі довідкового та інформаційного матеріалу, укладачі кінопрограм, коректори чи оператори електронно-комунікаційних послуг.
Наступні — працівники сфери торгівлі та послуг. І тут здавалося б, що всі роботи виключно офлайнові, проте, не слід забувати, що діджиталізація дозволила перевести дуже багато таких працівників на віддалений формат роботи. Тому якщо бармен, візажист, метрдотель, охоронець чи перукар зобов’язані покидати домівку та з’являлися на робочих місцях, то астролог, відеотекар, продавець онлайн магазину чи ворожка спокійно можуть працювати віддалено.
Кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства, а також робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин занадто залежні від місць своєї роботи.
Працівники з інструментом часто такої проблеми не мають. Якщо гірники, підривники, муляри, штукатури, склярі, зварники, ковалі та механіки обов’язково мусять ходити на роботу, щоб виконувати завдання, то деякі ремісники, швачки чи вишивальниці частину робіт можуть виконувати з дому.
Останні — найпростіші професії. Вони всі не можуть не виходити на роботу, адже це доглядачі будинків, посильні, працівники видобувних галузей, вантажники, комірники та музейні доглядачі.
Таким чином, ми бачимо, що більшість професій в Україні не мають перспектив на перехід в режим онлайн. Їх будні — це робота з людьми і для людей. Навіть у непрості часи вони здатні на своїх плечах утримувати економіку нашої країни.