В сучасних умовах актуальним стає забезпечення дотримання соціальних гарантій, особливо це стосується питання легалізації зайнятості та погашення заборгованості з виплати заробітної плати. «Тіньова» зайнятість, зарплата «в конвертах» – проблемні явища, що на сьогодні потребують оперативного вирішення. Адже використання найманої праці без оформлення трудових відносин містить у собі багато негативних моментів, які суттєво впливають на якість життя людини.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Легальна трудова діяльність – це основа соціальної захищеності працюючого населення. Погоджуючись на «тіньову» зайнятість, працівники повинні розуміти, що їх очікують ризики, пов’язані з відсутністю такої захищеності та нестачі захисту трудових прав у разі скрутних життєвих обставин. Недостатність належним чином оформлених трудових відносин позбавляє працівників захисту від незаконного звільнення, отримання вихідної допомоги у разі звільнення за ініціативою роботодавця, втрату страхового стажу для одержання соціальних виплат, в тому числі і допомоги по безробіттю та цілої низки інших прав і соціальних гарантій, передбачених чинним законодавством.
Для роботодавця нелегальна праця може принести нестабільність у його діяльності, в разі якої плинність кадрів зумовить необхідність постійного навчання нових працівників, відсутність відповідальності робітника призведе до безкарного заподіяння матеріальних збитків та неналежного виконання трудових обов'язків, крім цього, така ситуація шкодить діловій репутації підприємства в цілому.
Деякі роботодавці бажають скоротити свої витрати, нараховуючи працівникам заробітну плату в розмірах, менших за мінімальну, виплачують зарплатню найманим працівникам, які не обліковані в бухгалтерських документах, а також використовують працю найманих робітників, з якими не укладені трудові угоди. Відтак, ці особи не мають страхового стажу для отримання в Державній службі зайнятості допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу.
Використання прихованих трудових відносин призводить врешті-решт до зменшення надходжень до бюджету держави, а це, в свою чергу, означає зменшення джерел ресурсів для соціальних виплат. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість – це діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі.
Підсумовуючи вищевикладене, можна сказати, що для реалізації своїх трудових прав та забезпечення стабільного майбутнього найманий працівник повинен вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин через укладання трудового договору або договору цивільно-правового характеру. У разі відмови роботодавця кожен громадянин має право звернутися до компетентних державних органів, зокрема Управління Держпраці, за захистом своїх конституційних прав.
Відділ контролю південного напрямку Головного управління Держпраці в Донецькій області розташований за адресою: 87549, м.Маріуполь, бул.Шевченка, 52. Тел. «Урядової гарячої лінії» 0-800-850-73-09.
Ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю та можливість заробляти собі на життя роботою, яку вільно обирає або на яку вільно погоджується. Тому ніхто не може позбавити людину права самостійно вирішувати, що важливіше – жити сьогоденням, надаючи перевагу тимчасовим сумнівним «вигодам», або ж можливість мати впевненість у завтрашньому дні, отримуючи надійні соціальні гарантії.