Триматися разом - це те, чого вимагають наші часи, якщо ми хочемо вистояти. Бути уважними й турботливими до всіх. Підтримувати людей і не залишати без захисту тварин. Саме так сьогодні працюють центри зайнятості - як осередки допомоги, людяності та турботи в умовах повномасштабної війни, постійних обстрілів, відсутності світла, тепла та води. У найскладніші дні вони стають пунктами незламності - місцями, де можна зігрітися, зарядити телефон і, головне, відчути підтримку.
Пункти незламності у прифронтових регіонах
У прифронтовому Запоріжжі, яке щодня живе під обстрілами та з постійними відключеннями світла, пункти незламності в приміщеннях Служби зайнятості стали справжніми осередками підтримки. Тут люди можуть зігрітися, підзарядити гаджети та отримати необхідну допомогу. Тут також знаходять тимчасовий прихисток і вуличні тварини, які, як і люди, потерпають від холоду.
У Харкові на базі Харківської філії обласного центру зайнятості працює «Хаб стійкого бізнесу» - пункт незламності для підприємців. Це простір підтримки бізнесу в умовах прифронтового регіону, обладнаний безперебійним електроживленням, стабільним інтернетом, переговорною залою, копі-центром і навчальним майданчиком. Тут допомагають не здаватися й продовжувати працювати навіть під час війни.
Пункти незламності діють не лише на сході. У Верховинській філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості також можна підзарядити гаджети, випити гарячого чаю та відчути підтримку, яка так важлива в наші дні.
Чотирилапі члени команди
У Херсонської служби зайнятості є член колективу, про якого не пишуть у наказах і не згадують у звітах. Його звати Рекс. Пес поруч уже понад десять років: з 2015-го, відколи працівниця центру побачила на вулиці виснажене цуценя й не змогла пройти повз. Рекс пережив жорстокість, лікування, окупацію Херсона і обстріли. Коли загарбники тікали з міста, вони хотіли забрати Рекса з собою, в той час він зник не декілька днів, нібито ховався від небезпеки. А після звільнення міста повернувся - до свого центру, до своїх людей. Восени 2023 року він знову потрапив під обстріл і повернувся знесиленим, рятували тоді його всім колективом. Рекс дуже добрий і уважний: іноді заходить у кабінети, перевіряє, чи всі на місці, ніби береже не будівлю, а людей. Влітку йому виповниться 11 років - це роки вірності, довіри й любові.
У Хмільницькій філії Вінницького обласного центру зайнятості свій улюбленець - кіт на ім’я Скотч. У липні 2024 року працівники помітили його неподалік від центру з великою бабіною скотчу на шиї, яка завдавала йому болю. Кіт був дикий і не підпускав до себе. Протягом тижня фахівці годували його, а згодом змогли звільнити з пастки. Наступного дня Скотч повернувся, і поступово став частиною колективу. Тепер він щодня навідується до філії, а в холодну пору залишається в приміщенні. Працівники піклуються про нього, лікують і просто люблять.
У Дніпропетровській області в періоди відключень електроенергії центри зайнятості також залишаються місцями тепла й підтримки. Саме в такій атмосфері людяності в обласному центрі з’явилася кішка Муся - колишня вулична мешканка, яка стала повноцінною частиною колективу. Муся щодня «контролює» робочі процеси, піднімає настрій, зміцнює командний дух і виконує важливу антистрес-функцію. Кажуть, вона дуже чутлива до змін довкола й навіть попереджає про небезпеку: коли тварина відчуває загрозу обстрілу, вона прямує у свою схованку і весь колектив знає, що потрібно подбати і про свою безпеку, і клієнтів. Працівники з любов’ю дбають про неї - годують, лікують і захищають, особливо в періоди холоду та темряви.
В Одеському обласному центрі зайнятості з 2010 року живе особливий пес на ім’я Дружок. Його знайшли співробітники центру після важкої травми. Попереду була складна операція, у результаті якої Дружок втратив лапку… Колектив центру не просто врятував його, вони подарували йому дім та справжню людську любов, а він їм - відданість.
Людяність - наша сила
Ці історії - ще одне підтвердження того, що Державна служба зайнятості - це передусім люди. Люди, які залишаються на місцях, підтримують, допомагають, захищають і тримаються разом. Саме в цьому наша незламність.