Підзабуте гасло „Учитись, учитись і учитись!” сьогодні актуальне, як ніколи. І стосується воно не лише молоді. Адже знання в сучасному світі оновлюються кожні 2 роки. У будь-яку галузь приходять нові ідеї та технології. І тому, хто хоче не відставати від часу, бути професійно востребуваним, вчитися потрібно постійно. А декому взагалі доводиться змінювати фах, бо колишня професія застаріває. За даними зарубіжних вчених лише 4% працездатного населення на планеті працює за першонабутою спеціальністю.

Отже, необхідність навчання у дорослому віці очевидна. Більше того, зараз у всьому світі прагнуть до впровадження безперервної освіти. Цілком реальні можливості для навчання чи перенавчання дорослих існують і в Україні: різноманітні курси, тренінги, інститути післядипломної освіти, друга вища освіта. Проте, далеко не завжди люди середнього або старшого віку вчитися бажають. Дорослим справді вчитися непросто.

Головна проблема – брак часу. Але якраз її – за бажання – вирішити найлегше. Наступна причина – зниження інтелектуальних можливостей з віком.

Крім того, пізнавальні функції мозку цілком можуть тренуватися і потребують цього не менше, ніж м’язи. Люди, які постійно навчаються, зберігають ясний розум і добру пам’ять до глибокою старості. Недаремно медики радять людям зрілого віку постійно навантажувати мозок – вчити вірші, роз’язувати кросворди. Дійсні причини небажання вчитися швидше психологічні: ми просто боїмося змін.

Найбільше заважає засвоювати нове минулий досвід і стереотипи, певне закостеніння мислення. Зате дорослі більш чітко усвідомлюють потребу в навчанні. Але от вчитися їм потрібно інакше, ніж дітям. Дорослим недостатньо просто слухати викладача – це лише перший етап. Далі вони повинні „перетравити” одержану інформацію, випробувати набуті знання на практиці і нарешті включити їх у свою вже сформовану систему знань.

Перевірити цю методику може кожен з нас на своєму досвіді. Адже як би ми себе не називали – робітники, менеджери чи навіть міністри – всі ми в цьому світі тільки учні.