Сімейний лікар – це фахівець широкого профілю, який займається діагностикою, лікуванням і профілактикою найбільш поширених захворювань; володіє знаннями і навичками не тільки в області терапії, але і в області суміжних спеціальностей, таких як оториноларингологія, неврологія, дерматологія, кардіологія тощо.
Сімейний лікар на первинному рівні виконує маніпуляції, які допомагають одужати або поліпшити стан пацієнта, поки він очікує допомогу профільного фахівця.
Надає послуги цей лікар у амбулаторних умовах або ж виїжджає додому, якщо пацієнт із певних причин не може прийти на прийом особисто. Також є можливість проконсультуватись зі своїм лікарем в режимі онлайн.
До обов’язків сімейного лікаря входять такі:
- надання першої медичної допомоги за потребою;
- огляд пацієнта, проведення профілактичних та лікувальних заходів;
- вирішення питань, пов’язаних із плановою вакцинацією;
- розшифровка результатів аналізів та додаткових досліджень;
- складання курсу лікування при поширених гострих та хронічних недугах;
- консультування пацієнтів щодо ведення здорового способу життя та профілактики низки захворювань у межах своєї компетенції;
- розробка програми реабілітації для пацієнтів, які перенесли травму чи певне захворювання;
- оформлення документів для санаторно-курортного лікування;
- видача напрямків до вузькопрофільних спеціалістів;
- робота із медичною документацією.
Професія лікаря підійде тим, хто має високу мотивацію допомагати людям та бажання зробити свій внесок у поліпшення здоров’я та благополуччя суспільства. Крім того, для успішної роботи у медицині необхідні вміння співпрацювати з людьми, маючи одночасно чуйність та рішучість. Лікар повинен бути відповідальним, дисциплінованим та здатним приймати важкі рішення в надзвичайних ситуаціях.
Ця професія має низку переваг: затребуваність та актуальність; широкий вибір місць для працевлаштування; сприятливі умови для наукової діяльності; соціальне значення; хороша зарплата. Але якщо ви плануєте обрати цей професійний напрямок, то маєте ознайомитись і зі складнощами, які виникають на робочому місці сімейного лікаря: ненормований робочий день у деяких випадках; регулярні психоемоційні навантаження; необхідність спілкуватися з різними за темпераментом пацієнтами; тривале навчання з постійною необхідність вдосконалювати професійні навички.
Для того, щоб стати сімейним лікарем, необхідно здобути вищу медичну освіту, зазвичай обирають спеціальність «Педіатрія» або «Лікувальна справа». Під час ординатури майбутні фахівці навчаються вже за спеціальністю «Загальна лікарська практика (сімейна медицина)».
Варіантів для працевлаштування у сімейного лікаря багато: поліклініки, багатопрофільні стаціонари, приватні клініки та медичні центри, центри реабілітації, санаторії тощо.
Кар’єра залежить від таких факторів як: досвід, репутація, місце роботи, уміння налагоджувати контакт із пацієнтами та вузькими фахівцями. Лікар може розвиватись у своїй професії, долаючи шлях від молодшого лікаря до старшого, від спеціаліста до керівника відділення, головного лікаря медичного закладу. Наразі гарний фахівець може відкрити власну практику, а найбільш амбітні – приділяють час для зайняття науковою діяльністю, підвищують кваліфікацію та викладають у медичних коледжах.